- Пане Вікторе, які тенденції, новели зараз мають місце у зарубіжному спадковому законодавстві? Мабуть, це певним чином відбивається на характері вашої роботи по оформленню закордонних спадкових справ.
- У цих питаннях ми завжди намагаємося тримати руку на пульсі і постійно ведемо відповідний моніторинг, оскільки незнання якогось нововведення у зарубіжному спадковому законодавстві може призвести до вибору помилкової правової позиції у конкретній справі.
Щодо змін у спадковому праві зарубіжних країн, то вони, безумовно, є. Упродовж останніх десятиріч як у "континентальній", так і в "англо-американській" системах права чітко вималювалася тенденція до розширення спадкових прав подружжя й зрівняння у правах усиновлених та позашлюбних дітей з рідними дітьми, а в країнах, що входили раніше до СРСР - тенденція до розширення кола спадкоємців за законом. Так, наприклад, у Росії з 1 березня 2002 року набрала чинності частина третя Цивільного кодексу, яка визначає вісім черг спадкоємців за законом (раніше було тільки дві) і надає право спадкувати у певних випадках таким родичам спадкодавця: дядькам (тіткам), прадідам (прабабам), племінникам (племінницям), двоюрідним братам (сестрам), дітям двоюрідних братів (сестер) тощо, і навіть пасинкам (падчеркам), вітчимам (мачухам), утриманцям. До речі, щось подібне чекає і нас з набуттям чинності новим Цивільним кодексом України, де передбачено трохи менше ніж в Росії черг спадкоємців за законом - п'ять.
- Чи великі податки на спадщину за кордоном і чи обкладається податками закордонна спадщина в разі її надходження в Україну?
- Як правило, досить великі. Їхні розміри залежать у більшості випадків від вартості спадкового майна і ступеня родинного зв'язку спадкоємця зі спадкодавцем. Наприклад, у Франції такий податок може сягнути й 60% суми спадщини. У США існує і федеральний податок на спадщину, і податки на спадщину окремих штатів. Федеральний податок стягується ще до розподілу спадщини між спадкоємцями, і його розмір варіюється від 37% з майна на суму в $600 тисяч до 55%, коли вартість майна перевищує $ 3 мільйони. Якщо вартість спадкового майна менше $600 тисяч, федеральний податок не стягується.
Що стосується України, то на даний час її система оподаткування не передбачає податку на спадщину. До того ж, згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 спадкові суми не зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу і не оподатковуються прибутковим податком. Звичайно, це стосується і спадкових сум, отриманих із-за кордону. Однак, ситуація в цьому питанні може змінитися, оскільки деякі проекти податкових кодексів, що зараз перебувають на розгляді у Верховній Раді, передбачають у різних варіаціях зарахування спадкових сум до сукупного оподатковуваного доходу. У разі ухвалення одного з таких проектів доля конкретної закордонної спадкової суми в плані оподаткування залежатиме від того, чи існує договір про уникнення подвійного оподаткування між Україною і країною відкриття спадщини.
Також цікаво, що проблема податку на спадщину інколи має й політичний підтекст і використовується для досягнення певних політичних цілей. Наприклад, президент США Джордж Буш обіцяє ліквідувати податок на спадщину до 2009 року. Обіцяв це також зробити в разі перемоги на президентських виборах у Франції ультраправий політик Жан-Марі Ле Пен.
- Пане Вікторе, яка взагалі, на вашу думку, перспектива закордонних спадкових справ? Їхня кількість з часом зростатиме, чи навпаки - зменшуватиметься?
- Мій прогноз щодо зростання кількості таких справ досить песимістичний. Ще років з п'ять, ну, десять, вони протримаються, а потім почнеться спад. Однак оптимістично я дивлюсь на майбутнє інших цивільних справ за наявністю "іноземного елементу", зокрема, справ у сфері шлюбно-сімейних відносин.
- А чи є такі цивільні справи на закордон, які з якихось міркувань ви не приймаєте в своє провадження?
- Так. Це справи з питань міжнародного усиновлення. Тут ми враховуємо законодавство, яке забороняє посередницьку діяльність щодо усиновлення (п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.96 за № 775, ст. 216 нового Сімейного кодексу України, який набере чинності 1 січня 2003 р.), а також морально-етичну сторону цієї проблеми.
Майже не займаємося ми і проблемою компенсаційних виплат "остарбайтерам". Якщо хтось із них звертається до нас листовно чи усно за консультацією або з проханням витребувати якийсь документ із архівів, ми це робимо, звичайно ж, безкоштовно. Наскільки нам відомо, безкоштовно цим людям допомагає і Український національний фонд "Взаєморозуміння та примирення". Взагалі зараз головним в цьому питанні є те, щоб держава врахувала попередній сумний досвід з "Градобанком" і зробила усе для гарантованого надходження компенсаційних сум до адресатів.
